
В стражденну Україну,
У темні села, стомлені міста…
Ішло через воронки і руїни,
Несло їй силу вічного Христа!

До діточок маленьких,
Щоби забрати відчай в них і страх…
До юних… і дорослих…і стареньких,
Несло їм віру на своїх плечах…

У бліндажі й окопи,
Окутувало воїнів теплом…
Ішло між градами, налякане… в ознобі…
Щоб стати від загибелі щитом!

До кожного порогу.
Не знало, чи відчинять там Йому?
Щоби навчити довірятись Богу,
Щоб вивести до Світла крізь пітьму!

Із вдовами стогнало,
На руки брало сиріт у сльозах…
І шепотіло, й сльози утирало:
«Татусь живий…
Він там, на Небесах…»

У бомбосховища, в оселі, що ущент…
Під рев шахідів, обстріли ракети,
Й сирени лячний акомпанемент…

– Христос вже народився! Він гряде!
Впускайте Його у серця щосили,
Він вам усі тривоги відведе!

Й молитва їм лягала на вуста!
У радості й надії всі єднались!
І ЗУСТРІЧАЛИ З ВІРОЮ ХРИСТА!!!!!
переглянемо за посиланням:
Світанковий танок
















































